Травень, 27 | Нова Каховка 8:19

Вітчизна найдорожчих почуттів

Нова Каховка
Про місто

В основу композиції міста Нова Каховка була покладена популярна в 50-ті роки ХХ ст. ідея «міста-саду» відомого англійського філософа Говарда. План простий і геніальний: місто витягується вздовж набережної Дніпра, не відгороджуючись від нього забудовами, тобто парк, берег, водна гладь входять у структуру міста, обіймаючи горизонти зелених островів. Головна планувальна магістраль проходить паралельно берегу Дніпра, пов’язуючи нове місто з місцем роботи його населення. Так вулиці мають прямий вихід до Дніпра, дерева височіють над будівлями, завдяки чому все місто потопає в зелені. Проспект Дніпровський (колишня вулиця Сталіна) – головна магістраль міста, що проходить паралельно берегу Дніпра. Домінантою всієї композиції є ансамбль споруд центральної площі. Основними елементами архітектурного ансамблю є будівлі Палацу культури, Управління будівництвом (у наш час – це будівля виконавчого комітету міської ради), дві альтанки в парковій зоні, житлові будинки на проспекті, будівлі по вулиці Історичній (колишня вулиця Леніна) та сквер.

З численних нових міст, побудованих у радянський період, Нова Каховка – один з небагатьох прикладів того, коли при масовому будівництві вдавалося вирішити завдання архітектурно-художнього оздоблення кварталів, площ і вулиць, а також зразком вдалого гармонійного поєднання з мальовничою природою дніпровського узбережжя. В Україні до таких міст належать Запоріжжя та Нова Каховка. Приклади забудови цих міст стали хрестоматійними та ввійшли до підручників і монографій з історії радянської архітектури.

Архітектурне вирішення забудови Нової Каховки – це вишуканий і простий стиль з геометрично окресленим сюжетом споруд, класично чітким плануванням вулиць. У Новій Каховці було застосовано декоративне оздоблення типових фасадів будівель. Крім того, будинки розфарбовували в різні кольори: блідо-жовтий, ніжно-блакитний, пастельний зелений, блідо-фіолетовий, білий, насичено-сірий. У забарвленні будинків була системність у межах одного кварталу: кутові приміщення фарбувалися в один колір, ближчі до центру – в інший, центральні– в третій. Ціною величезних зусиль будівельників, архітекторів, художників була досягнута стилістична єдність та своєрідність міста.

У 1958 році на Всесвітньому симпозіумі архітекторів світу, що проходив у Москві, Нова Каховка отримала високу оцінку та поетичну назву – «Місто з «Лебединої пісні». До сьогодні забудова історичного центру міста зберегла свою автентичність в оточенні масової типової забудови 1960-1980 років.

 
Поділитися в соцмережах
36