Березень, 23 | Нова Каховка 12:55

Вітчизна найдорожчих почуттів

Історія створення
Історія створення

Григорій Овксентійович Довженко – представник школи бойчукистів. «Бойчукисти» – національний художній напрямок, культурне явище світового значення, яке колосально вплинуло на українське мистецтво початку ХХ століття. «Бойчукисти» – це українські монументалісти, їхня школа була створена в грудні 1917 року самовідданою працею Михайла Бойчука.

Михайло Бойчук учився та працював у Польщі, Німеччині, Франції. Зі своїми однодумцями прославився на Осінньому салоні 1907 року в Парижі за індивідуальний стиль. Їх мистецтво, яке мало міцне українське коріння, виявилося новим та цікавим для глядача тому, що молоді художники представили світу нове художнє бачення, яке абсолютно відрізнялося від ідей попередникіі технічно, й ідейно. А фундаментом течії був візантизм, який пройшов через Україну, через давньоукраїнську церкву, а пізніше трансформувався в бароко. У роки сталінських репресій надзвичайно потужну школу монументального живопису в Україні – «бойчукистів», котрі не відповідали суворим канонам офіційного радянського мистецтва, 1937 року знищили. Було засуджено до страти Бойчука з дружиною та його найближчих соратників, а всі їхні монументальні твори ліквідували. Ця подія стала однією з гучних трагедій Розстріляного українського відродження.

Григорій Довженко тяжко пережив розгром школи, арешти та загибель товаришів. У 50-х роках ХХ ст. художник працював у різних містах України, але найбільш масштабно – у місті Нова Каховка Херсонської області, на будівництві Каховської ГЕС та міста (з 1952-го по 1955 рік).

У 1952 році письменник та кінорежисер Олександр Петрович Довженко приїхав у Нову Каховку з Москви. Його вразило, що всі нові будинки міста однотипні, сірі й невиразні. Він написав листа до Київської Академії архітектури, в якому просив направити майстрів, які б оздобили фасади будівель. У грудні 1952 року Академія відрядила групу архітекторів, скульпторів і художників для оформлення міста. У декоративному оздобленні будинків та споруд брали участь авторські колективи з різних міст Радянського Союзу. Вони не тільки розробляли ескізи, але й власноруч виконували розписи, барельєфи, орнаменти. Еркери, фронтони, портали, декоративно-орнаментальні вставки на фасадах типових будинків надавали особливої неповторності місту. У результаті кожна будівля в прибережній частині міста отримала своє індивідуальне художнє оформлення. 1953 року була створена спеціальна бригада художників-ліпників, котрі запропонували комплексне візуальне оздоблення міста. Будинки старої частини міста мають два види орнаментів: ліпні та різьблені орнаменти. У 1953-1955 роках три бригади (майже 100 чоловік) робили ліпні орнаменти, а дві бригади – робили різьблені орнаменти. Було створено дві тисячі квадратних метрів орнаментів на понад 200 будинках. Панно Григорія Довженка виконані у винайденій ним техніці «різьблення по сирій штукатурці» з розписами на основі поліхлорвінілових синтетичних смол. Також він працював у техніці темперного фрескового розпису й мозаїки, відстоюючи їхнє відродження. А ще художник винайшов оригінальний рецепт яєчного тиньку («тиньк» - будівельний розчин, яким покривають поверхні конструктивних елементів). Це давало можливість робити різьблення в спекотних умовах Півдня України, бо розчин не твердів так швидко, як звичайний. У Новій Каховці Григір Довженко розробляє й власноруч виконує разом з Мусієм Катерногою більше 50-ти неповторних орнаментальних панно, якими прикрашені фасади дитячих садків, шкіл та двоповерхових житлових будинків у старій частині міста. Вони різноманітні й майже не повторюються: було розроблено 20 основних тем орнаментів у різних варіаціях. Фон у такому орнаменті Г. Довженко з групою художників залишали білим, або покривали фарбами інтенсивного кольору, і від цього створювалося різноманітне враження від фасаду, який постійно ввижався різним. У цих панно переважають вибагливі рослинні орнаменти, в яких простежується зв’язок з мистецтвом українського модерну та народною вишивкою: різноманітні квіти, виноград, колоски пшениці, вазони, куманці, «дерева життя» тощо. Недаремно сучасні місцеві дослідники назвали це явище «кам’яними вишиванками». Адже дійсно, вертикальні панно за композицією нагадують декор традиційних рушників середньої Наддніпрянщини. Ці панно – своєрідна родзинка, яка робить Нову Каховку унікальною і ставить наше місто в ряд міст, цікавих для відвідування туристами та мистецтвознавцями.

 
 
Поділитися в соцмережах
50